Несекретна інформація > Туберкульоз >
Словник медичних термінів
Термін | Значення |
---|---|
Агравація. | Перебільшення хворобливих симптомів. |
Адаптація. | Пристосування до оточення. |
Адекватний. | Такий, що відповідає даним обставинам, ситуації. |
Алерген. | Речовина, що викликає незвичайну реакцію організму. |
Анабіоз. | Стан організму, при якому на тривалий термін майже повністю припиняється обмін речовин. Прикладом анабіозу є утворення спор у мікроорганізмів. |
Аналізатори (коркові). | Ділянки кори головного мозку, пов’язані з аналізом зорових, слухових та інших відчуттів і сприйнять. |
Атонія. | Втрата тонусу м’язів. |
Атрофія. | Виснаженість, зменшення в розмірах тканин і органів внаслідок порушення їх живлення. |
Алергія. | Підвищена чутливість організму до будь-якої речовини-алергену. |
Бактеріоносій. | Здорова людина чи тварина, що виділяє збудника. |
Бактеріофаг (від грецького – руйнівник бактерії). | Вірус, який має здатність проникати до бактеріальних клітин, репродукуватись та руйнувати їх. |
Бацила. | Різновид бактерій, який утворює спори. |
Вакцинація. | Метод створення активного імунітету проти інфекційних захворювань. |
Вакцинопрофілактика. | Профілактика інфекційних захворювань із застосуванням вакцин. |
Антибіотики. | Хіміотерапевтичні препарати, які мають властивості вибірково пригнічувати життєдіяльність збудників захво- рювань (бактерій, грибів, вірусів, найпростіших) чи затримувати розвиток злоякісних новоутворень. |
Астенія. | Загальна слабкість, виснаження нервової системи. |
Дисбактеріоз. | Кількісна та якісна зміна анаеробної нормальної мікрофлори, яка в нормі заселяє нестерильні порожнини та шкіру людини і тварини у бік її знищення та збільшення кількості мікробів, які в нормі відсутні або наявні в невеликій кількості. |
Дисимуляція. | Свідоме приховування хвороби або фізичних вад. |
Екзотоксин. | Отруйна речовина (токсин), що виділяється мікробами до навколишнього середовища. |
Вірус (від латинського "вірус" – отрута органічного походження). | Неклітинна форма життя, що має геном і здатність розмножуватись лише в клітинах більш високоорганізованих істот. |
Ендотоксин. | Токсин, що вивільняється при розпаді бактеріальної клітини і виконує токсичні (отруйні) функції. |
Епідемічний осередок. | Місце перебування джерела інфекції та територія, що його оточує. У їх межах можливе поширення збудника хвороби, обумовлене відповідними механізмами передачі. |
Епідемічний процес. | Процес розповсюдження заразних захворювань у людському суспільстві під час утворення епідемічних осередків. |
Епідемія. | Поширення епідемічного процесу на велику територію і кількість населення. |
Етіологія. | Вчення про причини хвороби, сама причина хвороби. |
Імунізація. | Специфічна профілактика інфекційних захворювань серед людей і тварин. |
Імунітет. | Несприйнятливість організму до інфекційних і неінфекційних речовин, що мають сторонні антигенні властивості. |
Імунопрофілактика. | Заходи, спрямовані на боротьбу з інфекційними захворюваннями шляхом створення специфічної несприйнятливості до них. |
Індекс сприйнятливості. | Середнє відношення кількості хворих до кількості тих, що не хворіють, але можуть захворіти. |
Інкубаційний період. | Початковий період інфекційних захворювань з моменту проникнення хвороботворного мікроба в організм до розвитку перших клінічних ознак хвороби. |
Інфекційні хвороби. | група захворювань, що викликаються патогенними мікроорганізмами і характеризуються специфічніс- тю збудника, заразністю, наявністю інкубаційного періоду, циклічністю перебігу. |
Карантин. | Система заходів, спрямованих на попередження поширення інфекційних захворювань. |
Контагіозність. | Властивість інфекційних захворювань передаватись від хворих здоровим. |
Репродукція (лат. re- префікс, що означає зворотну або повторну дію і лат. produco — створюю). | Відтворення. Розмноження природніх істот, організмів, тварин. |
Латентний. | Прихований. |
Летальний. | Смертельний. |
Лімфаденіт. | Запалення лімфатичний вузлів. |
Локальний. | Місцевий. |
Мигдалина. | Орган лімфатичної системи, розміщений у слизовій оболонці ротової порожнини і гортані. |
Мікроб. | Жива істота, яку можна побачити тільки під мікроскопом. |
Мікроорганізм. | Жива істота з індивідуальною клітинною організацією або неклітинна форма життя (вірус). |
Мікроскопія. | Вивчення за допомогою мікроскопа. |
Мікроскоп. | Оптичний прилад, який збільшує зображення. |
Мікрофлора. | Сукупність мікробів, що населяють певний ареал. |
Обсервація. | Протиепідемічні заходи медичного спостереження ізольованих здорових людей, які знаходилися в зоні карантинного захворювання (елемент карантинних заходів). |
Патогенність мікроорганізмів. | Здатність мікроорганізмів приживатись у тканинах організму хазяїна, розмножуватись у них, викликаючи патологічні зміни. |
Превентивний. | Захисний, попереджувальний. |
Продромальний період. | Період тривалістю від декількох годин до одного-двох днів, протягом якого з’являються симптоми, не специфічні для даного захворювання. |
Профілактика. | Попередження, в інфекційній патології – попередження розвитку та поширення інфекційних захворювань за допомогою вакцин, сироваток, бактеріофагів, хіміотерапевтичних засобів тощо. |
Реабілітація хворого. | Видужання, яке допускає повернення хворого до суспільно корисної праці. |
Реактивність. | Властивість організму реагувати на фізіологічні та хвороботворні подразники зовнішнього середовища. |
Ревакцинація. | Повторне профілактичне щеплення після вакцинації для посилення імунітету. |
Резистентність. | Опірність. |
Реконвалесценція. | Період одужання після перенесеної хво- роби. |
Ремісія. | Тимчасове мимовільне поліпшення в перебігові хвороби. |
Респіраторний. | Дихальний (наприклад, респіраторне захворювання). |
Сироватка імунна. | Препарат крові людини та тварин, до складу якого входять антитіла, що їх використовують для діагностики, лікування і профілактики різних захворювань. |
Тест. | Стандартне завдання для визначення тої або іншої здатності випробуваного. |
Токсин. | Отруйна речовина, що утворюється мікроорганізмами, а також деякими тваринами і рослинами. |
Сприйнятливість до інфекції. | Здатність організму реагувати на проникнення інфекційного агента під час розвитку хвороби. |
Туберкулін. | Речовина із збудника туберкульозу, що викли- кає алергізацію організму; використовується для діагностики туберкульозу. |
Реінфекція. | Повторне зараження тим самим видом збудника, що і при першому захворюванні. |
Бактерії (від латинського “бактерія” - паличка). | Різноманітна за біологічними властивостями група поширених на землі мікроскопічних, в основному одноклітинних, організмів кулястої, паличковидної, спіралевидної форм, що належать до ядерних (прокаріоти) форм життя. |
Вакцина (від лат. “вата” – корова). | Препарат, що виробляється з бактерій, вірусів та інших мікроорганізмів чи продуктів їх життєдіяльності і використовується для активної штучної імунізації людей та тварин, специфічної профілактики та лікування інфекційних захворювань. |
Антропонози. | Групи заразних захворювань, що викликаються збудниками, здатними паразитувати тільки в організмі людини (захворювання, що передаються від людини до людини). |
Карантинні захворювання. | Група інфекційних захворювань, які характеризуються значною заразністю та високою смертністю і до яких застосовуються міжнародні карантинні обмеження. |
Латентна інфекція. | Форма інфекційного процесу, яка характеризується тривалим зберіганням збудника в організмі без клінічних ознак хвороби. У випадку латентної інфекції вірус не репродукується. |
Макрофаг. | Клітина сполучникової тканини, здатна до активного захоплення й перетравлення чужорідних для організму тіл. |
Мікобактерія. | Різновид бактерій, який характеризується великим вмістом ліпідів, значною стійкістю до факторів навколишнього середовища і патогенністю (наприклад, збудник туберкульозу). |
Персистенція (постійність, збереження). | Стан, характерний для багатьох вірусів і бактерій, коли мікроорганізм живе в організмі і постійно підтримує в ньому хворобливий стан. При цьому організм не реагує активно на збудника, вони взаємодіють, не вбиваючи один одного. |
Відображається 70 елементів