Туберкульоз

“Якщо небезпеку хвороби визначити кількістю жертв, то туберкульоз залишить далеко позаду навіть такі найстрашніші інфекційні недуги, як холера і чума” (Р. Кох)

Ці слова сказав першовідкривач збудника туберкульозу (палички Коха) ще понад 100 років тому, але, на жаль, вони залишаються актуальними і нині.

Туберкульоз – це інфекційне захворювання, яке викликають специфічні збудники (мікобактерії) і яке переважно характеризується ураженням легень (що не виключає ураження інших органів та тканин людини – очей, кісток, шкіри, сечостатевої системи, кишечника тощо).

Оскільки інфекція туберкульозу передається в основному повітряно-рапельним шляхом, потрапляючи в органи дихання здорової людини від хворої, заразитися можна будь-де.

Нині головна небезпека полягає у зараженні стійким до протитуберкульозних препаратів збудником, а також у поєднанні туберкульозу з ВІЛ-інфекцією (СНІДом).

Збудники туберкульозу відрізняються високою стійкістю до впливу різних чинників (фізичних, хімічних тощо). 
Особливо стійкими є мікобактерії туберкульозу у висохлому мокротинні хворого на туберкульоз.
 
У вуличному пилу вони зберігаються близько двох тижнів, на сторінках літератури і предметах до 3-х місяців. 

На пасовищах і в ґрунті, забруднених хворими на туберкульоз тваринами, туберкульозна паличка може зберігатися від декількох місяців до 3 – 9 років. 

За низьких температур збудник туберкульозу ще більш стійкий. Навіть у 5 – 10-відсотковому розчині соляної та сірчаної кислоти бактерії зберігають життєздатність протягом доби. 

Пряме сонячне проміння вбиває мікобактерії туберкульозу влітку за 60 хвилин, взимку – за 2 години; розсіяне сонячне світло – протягом 40 – 80 діб; ультрафіолетове опромінення – за 2 – 3 хвилини. При кип’ятінні збудник гине за кілька хвилин

Мікобактерії з організму хворого можуть виділятися з харкотинням, повітрям при диханні, сечею, калом, слиною, спермою, сльозами; з виразок, нориць. Особливо небезпечним для оточуючих є невиліковний хворий, який кашляє. Відомо, що хворий з активною відкритою формою туберкульозу виділяє у зовнішнє середовище від 20 млн. до 6 млрд. мікобактерій туберкульозу. 

Необхідно знати про те, що у тварин, у тому числі й у великої рогатої худоби, туберкульозом уражаються легені, печінка, кишки, сечостатеві органи, кістки, мозок, вим’я. Тварини виділяють збудника із харкотинням, слиною, фекаліями, сечею, заражуючи пасовища і приміщення, в яких їх утримують.

Джерелом туберкульозної інфекції можуть бути домашні й дикі птахи. Але інфікування від них спостерігається досить рідко.

Основними шляхами інфікування є повітряний, харчовий, контактний, причому максимальну загрозу становить найрозповсюдженіший (90% випадків) повітряний шлях. Під час кашлю, співу, голосної розмови мікобактерії туберкульозу відлітають від хворої людини на відстань від 1 – 1,5 до 5 м. Харчовий шлях (через забруднення мікобактеріями продуктів харчування) та контактний шлях не дуже розповсюджені.

Особливо небезпечним є хворий на туберкульоз, який мешкає в умовах скупчення. Необхідно пам’ятати про те, що хворий на активний туберкульоз несе загрозу для оточення, і дуже важливо при перших ознаках туберкульозу звертатися до лікаря.


Вся правда про туберкульоз. Основні симптоми

опубліковано 18 лист. 2014 р., 14:58 Державна бібліотека України для юнацтва   [ оновлено 18 лист. 2014 р., 15:03 ]

Анімаційний відеоролик. Виготовлено TB Alert: www.tbalert.org. Адаптовано в рамках Програми фонду Ріната Ахметова "Розвиток України" "Зупинимо туберкульоз в Україні". Більше інформації про симптоми туберкульозу -
http://www.stoptb.in.ua/ru/simptomy-tuberkuleza 

Вся правда про туберкульоз. Основні симптоми


Програма «Зупинимо туберкульоз в Україні»

опубліковано 25 лип. 2013 р., 05:22 Tatyana Yakushko   [ оновлено 25 лип. 2013 р., 05:22 користувачем Державна бібліотека України для юнацтва ]

Програма «Зупинимо туберкульоз в Україні» створена з метою подолання епідемії туберкульозу в Україні.


Програма містить наступні завдання:
  • поліпшити діагностику туберкульозу шляхом оптимізації мережі лабораторій у суспільних і пенітенціарних установах;
  • поліпшити доступ до високоякісних послуг з діагностики та лікування для всіх верств населення;
  • підвищити потенціал системи охорони здоров’я України для боротьби з туберкульозом шляхом поліпшення керування (лідерство, моніторинг та оцінка, розвиток кадрових ресурсів), яке необхідне для успішної реалізації програми боротьби з туберкульозом;
  • підвищити рівень поінформованості населення про профілактику та лікування туберкульозу, сприяти мобілізації політичної підтримки, боротьбі із самолікуванням, зниженню стигми та дискримінації по відношенню до хворих на туберкульоз або тих, хто перехворів і успішно вилікувався.

Мета: зниження рівня епідемії туберкульозу в Україні шляхом розширення доступу до високоякісних послуг з ранньої діагностики та лікування туберкульозу.

Бюджет Програми на першу фазу (2011–2012 рр.) склав 237 млн грн.
($ 29 659 314).- See more at: http://www.fdu.org.ua/ua/health/stop_tb_ukraine#sthash.RTwbdPXq.dpuf
У рамках інформаційної кампанії створений веб-портал www.stoptb.in.ua
 і розширена робота Всеукраїнської гарячої лінії з питань туберкульозу 0 800 503 080. - 

Рівень захворюваності на туберкульоз у світі та рівень захворюваності на туберкульоз в Україні станом на 2011 рік

опубліковано 7 трав. 2013 р., 16:55 Tatyana Yakushko   [ оновлено 7 трав. 2013 р., 16:55 користувачем Державна бібліотека України для юнацтва ]

Інфографіка Укрінформу. Рівень захворюваності на туберкульоз у світі та рівень захворюваності на туберкульоз в Україні станом на 2011 рік. На картах-схемах показано кількість нових випадків захворювання із розрахунку на 100 тис населення по країнах світу та по областях України. За даними МОЗ, захворюваність на туберкульоз в Україні у 2012 р. склала 68,1 випадки на 100 тис. населення. Протягом останніх п'яти років рівень смертності від туберкульозу зменшився на 31% і складає за підсумками 2012 року 15,2 випадка на 100 тис. населення.



Хартія прав та обов’язків осіб, що мають туберкульоз

опубліковано 16 січ. 2013 р., 04:39 Людмила Виноградова   [ оновлено 16 січ. 2013 р., 04:39 користувачем Державна бібліотека України для юнацтва ]

Першоджерело: сайт ДЗ "Всеукраїнський центр контролю за туберкульозом МОЗ України"

Хартія прав та обов’язків осіб, що мають туберкульоз, (далі – Хартія) окреслює основні права та обов’язки осіб, хворих на туберкульоз. Вона розширює можливості пацієнтів та людей, що їх оточують, через надання знань про права та обов’язки, пов’язані з захворюванням. Створена за ініціативою та за участю пацієнтів з усього світу, Хартія спрямована на формування взаємовигідних відносин між особами, що мають туберкульоз, та постачальниками медичних послуг.

Хартія визначає шляхи, за допомогою яких пацієнти, населення, постачальники медичних послуг (як приватні, так і державні), та уряди можуть співпрацювати у відкритих партнерських взаємовідносинах з метою покращення надання медичної допомоги особам, що мають туберкульоз, та підвищення ефективності процесу лікування. Хартія закликає залучені сторони до взаємної відповідальності при встановленні партнерських стосунків.

Розроблена одночасно з Міжнародними стандартами надання медичної допомоги особам, що мають туберкульоз, з метою пропагування орієнтованого на пацієнта підходу, Хартія застосовує принципи охорони здоров’я та захисту прав людини, сформульовані Організацією Об’єднаних Націй, ЮНЕСКО, ВООЗ, Радою Європи, а також відображені у інших місцевих та національних угодах .

Хартія прав та обов’язків осіб, що мають туберкульоз, використовує принцип "активного залучення пацієнтів", згідно з яким розширення можливостей осіб, що мають туберкульоз, є фактором, вкрай важливим для подолання цієї хвороби, через налагодження ефективного співробітництва з постачальниками медичних послуг та владою. Хартія, перший світовий стандарт, орієнтований на підтримку пацієнтів, є засобом налагодження співробітництва на основі спільної мети для всіх учасників боротьби з туберкульозом

Права пацієнтів

1. Медична допомога

·         Право на вільний та рівний доступ до послуг з лікування туберкульозу, починаючи з моменту встановлення діагнозу до повного завершення курсу лікування, незалежно від фінансово-економічного, правового статусу, раси, статі, віку, мови, релігійних переконань, сексуальної орієнтації, культурних традицій та наявності інших захворювань

·         Право на отримання медичної допомоги та лікування у відповідності з новими Міжнародними стандартами надання медичної допомоги особам, що мають туберкульоз, орієнтованого на потреби пацієнтів, включаючи лікування туберкульозу з множинною медикаментозною стійкістю (ММС-ТБ) чи супутньою інфекцією вірусу імунодефіциту людини (ВІЛ), а також профілактичне лікування для дітей молодшого віку та інших груп, що мають високий ризик інфікування туберкульозом

·         Право на користування перевагами, отриманими внаслідок участі у заходах аутріч освітньо-профілактичних програм загально-медичного характеру серед населення.

2. Гідність

·         Право на повагу і гідне ставлення при лікуванні, включаючи отримання медичних послуг без стигматизації, упередження або дискримінації з боку постачальників медичної допомоги чи владних органів

·         Право на отримання якісної медичної допомоги з гідним ставленням та за моральної підтримки членів сім’ї, друзів і громади

3. Доступ до інформації

·         Право на отримання інформації щодо доступних послуг з лікування туберкульозу, обов’язків, зобов’язань, прямих та непрямих витрат, пов’язанимих з лікуванням туберкульозу

·         Право на отримання своєчасної, лаконічної та зрозумілої інформації щодо стану хворого, діагнозу, прогнозу (щодо можливого розвитку захворювання), пропонованого курсу лікування, з повідомленням про найбільш розповсюджені ризики та доступні альтернативні методи лікування

·         Право на інформацію щодо назв та необхідних доз будь-яких медичних препаратів або інших медичних втручань, що можуть бути приписані, їхньої лікувальної дії та можливих побічних ефектів для організму людини, а також можливого впливу на інші захворювання пацієнта та супутнє лікування

·         Право на доступ до інформації медичного характеру, що стосується захворювання пацієнта та його лікування, а також на отримання копії медичної картки на запит пацієнта чи уповноваженої ним особи

·         Право на зустрічі з метою спілкування та обміну досвідом за принципом "рівний-рівному" з іншими пацієнтами, а також на добровільне консультування в будь-який час з моменту встановлення діагнозу до повного завершення курсу лікування

4. Вибір

·         Право на отримання додаткового незалежного медичного висновку, з доступом до попередньої медичної документації

·         Право погодитись чи відмовитись від оперативного втручання в разі доступності хіміотерапії, та на поінформованість щодо медичних та юридичних наслідків, пов’язаних з наявністю інфекційного захворювання

·         Право на вільний вибір щодо участі у дослідницьких проектах без компроментації лікування

5. Конфіденційність

·         Право на повагу до конфіденційності приватної інформації, особистої гідності, релігійних переконань та культурних особливостей

·         Право на збереження конфіденційності інформації стосовно медичного стану пацієнта, і можливість розголошення цієї інформації для інших сторін лише за згодою пацієнта

6. Юридичні права

·         Право на можливість подання скарг згідно з процедурою, передбаченою органами охорони здоров’я, і на швидкий та справедливий розгляд таких скарг

·         Право на подання апеляції до вищих за рангом органів, у разі якщо попередню скаргу не було задоволено, і на отримання інформації щодо результатів розгляду апеляції у письмовому вигляді

7. Об’єднання та організації

·         Право на приєднання до тих, що існують, або заснування нових організацій пацієнтів та їхніх родичів і на пошук підтримки для розвитку таких організацій та місцевих асоціацій з боку постачальників медичних послуг, органів влади та громадянського суспільства.

·         Право на участь в якості зацікавленої сторони у розвитку, впровадженні, моніторингу і оцінці політики та програм у сфері туберкульозу разом з місцевими, національними та міжнародними органами охорони здоров’я

8. Захист

·         Право на збереження місця роботи після встановлення діагнозу та відповідну реабілітацію після завершення курсу лікування

·         Право на забезпечення харчуванням або, в разі необхідності, харчовими додатками для досягнення кращого лікувального ефекту

Обов’язки пацієнтів

1. Надання інформації

·         Обов’язок повідомити постачальника медичних послуг щодо теперішнього стану здоров’я, минулих захворювань, наявності алергій та інших важливих деталей

·         Обов’язок повідомити постачальника медичних послуг щодо наявних контактів з сім’єю, друзями, а також іншими особами, які можуть чи могли бути інфікованими туберкульозом внаслідок контакту з хворим

2. Дотримання режиму лікування

·         Обов’язок дотримуватись приписаного й узгодженого плану лікування та свідомо дотримуватись інструкцій із захисту здоров’я пацієнта та його оточення

·         Обов’язок повідомити постачальника медичних послуг у разі виникнення будь-яких труднощів чи проблем у дотриманні режиму лікування, а також у випадку, коли будь-яка частина режиму лікування не є повністю зрозумілою

3. Внесок у громадське здоров’я

·         Обов’язок робити внесок у громадське здоров’я та благополуччя через заохочення інших звертатись по медичну допомогу в разі виникнення симптомів туберкульозу

·         Обов’язок бути зацікавленим у дотриманні прав інших пацієнтів та постачальників медичних послуг, з розумінням того, що гідність і взаємоповага є основою взаємовідносин між усіма учасниками боротьби з туберкульозом

4. Солідарність

·         Моральний обов’язок бути солідарним з іншими пацієнтами на шляху до спільної мети – вилікувати туберкульоз

·         Моральний обов’язок обмінюватись інформацією та знаннями, отриманими протягом лікування, та розповсюджувати ці відомості серед членів своєї громади з метою подальшого поширення знань про туберкульоз

·         Моральний обов’язок брати участь у спільних громадських заходах з метою подолання туберкульозу

Зі спільною метою, взаємною повагою, всі разом, ми можемо підвищити стандарти надання медичної допомоги.

Хворі на заразні форми туберкульозу будуть примусово госпіталізовані за рішенням суду

опубліковано 11 січ. 2013 р., 03:45 Людмила Виноградова   [ оновлено 11 січ. 2013 р., 03:46 користувачем Державна бібліотека України для юнацтва ]



10.01.2013 | 10:58 
Прес-служба Міністерства охорони здоров'я
 

Заради убезпечення здорових громадян та протидії поширенню туберкульозу хворих на заразні форми цієї недуги відтепер примусово госпіталізовуватимуть за рішенням суду. Такий порядок визначено урядовим розпорядженням від 3 січня 2013 року № 3-р «Про внесення змін до розпорядження Кабінету Міністрів України від 29 жовтня 2009 р. №1285», розробленого з метою приведення існуючих нормативно - правових актів до нової редакції Закону України «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз».

Так статтею 11 нового Закону передбачено, що у разі, якщо хворі на заразні форми туберкульозу, у тому числі під час амбулаторного чи стаціонарного лікування, порушують протиепідемічний режим, що ставить під загрозу зараження туберкульозом інших осіб, з метою запобігання поширенню туберкульозу за рішенням суду вони можуть бути примусово госпіталізовані до протитуберкульозних закладів, що мають відповідні відділення (палати) для розміщення таких хворих.

Заява про примусову госпіталізацію чи про продовження строку примусової госпіталізації хворого на заразну форму туберкульозу подається до суду представником протитуберкульозного закладу, що здійснює відповідне лікування цього хворого, протягом 24 годин з моменту виявлення порушення хворим протиепідемічного режиму. До заяви додається мотивований висновок лікаря, який здійснює або має здійснювати лікування цього хворого, про необхідність відповідно примусової госпіталізації до протитуберкульозного закладу чи про продовження строку примусової госпіталізації.

  При цьому примусова госпіталізація осіб, стосовно яких судом ухвалено відповідне рішення, здійснюється з урахуванням висновку лікаря на строк до трьох місяців. А продовження строку примусової госпіталізації таких осіб здійснюється за рішенням суду на визначений ним строк з урахуванням висновку лікаря, який здійснює лікування цього хворого.

Рішення про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу чи про продовження строку примусової госпіталізації хворих на заразні форми туберкульозу приймається судом за місцем виявлення зазначених хворих або за місцезнаходженням протитуберкульозного закладу та підлягає негайному виконанню. Органи внутрішніх справ за зверненням керівника протитуберкульозного закладу надають у межах своїх повноважень допомогу у забезпеченні виконання рішення суду. Примусова госпіталізація хворих на заразні форми туберкульозу, які страждають на психічні розлади, здійснюється в установленому цим законом порядку з урахуванням законодавства про психіатричну допомогу.

Невиконання рішення суду про примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу чи про продовження строку примусової госпіталізації тягне кримінальну відповідальність відповідно до закону.

 

Постійна www-адреса статті:
http://www.kmu.gov.ua/control/publish/article?art_id=245949377

1-5 of 5