Буклет “Підлітки груп ризику. Оцінки і динаміка”
У даному буклеті представлена оцінка чисельності підлітків груп ризику, а також показники ризикованої поведінки, рівень знань щодо передачі ВІЛ-інфекції, рівень охоплення профілактичними програмами та поширеність ВІЛ-інфекції серед ПГР. Дані подано на основі досліджень, проведених серед СІН, РКС, ЧСЧ та підлітків вулиці у динаміці 2008, 2009, 2011, 2013, 2015 років.
Перші випадки СНІДу діагностували у 1981 р. у США. Офіційно ВІЛ був виділений та ідентифікований у 1983 р. французськими вченими на чолі з Л. Монтеньє в Пастерівському інституті в Парижі (одночасно з американськими вченими з Національного інституту здоров’я на чолі з Р. Галло).
З моменту виявлення першого у світі хворого на СНІД серед науковців не вщухають суперечки з приводу того, як саме виникла ця хвороба. Однозначної відповіді немає, є лише гіпотези. Першу з них висловив американський дослідник Б. Корбетт більш ніж 20 років тому. Він вважає, що ВІЛ початково потрапив у кров людини від шимпанзе під час поділу туші чи через укус тварини, і для цієї версії є серйозні аргументи. Один з них – у крові шимпанзе знайдено вірус, який, потрапивши в людський організм може викликати хворобу, схожу на СНІД.
Інший дослідник, професор Р. Гері, вважає, що СНІД є набагато старшим (від 100 до 1000 років), намагаючись підтвердити цю версію тим, що на початку ХХ ст. угорський лікар Капоші діагностував рідкісне злоякісне новоутворення, яке свідчило про наявність у хворого вірусу імунодефіциту. Більшість науковців вважають батьківщиною СНІДу Центральну Африку. Є версія, що вірус утворився під впливом радіаційного фону в районах Африки, які багаті на поклади урану. Порівняно недавно виникла версія Е. Хупероу, що вірус з’явився внаслідок помилки науковців під час створення вакцини поліомієліту у 50-х р. минулого століття. Для виробництва цієї вакцини використовували печінку шимпанзе. І, нарешті, остання з відомих версій – ВІЛ був створений у результаті генно-інженерних маніпуляцій, у процесі розробки чергового типу зброї. Ця версія не доведена, але й не спростована. Часто плутають поняття ВІЛ і СНІД. Але треба розуміти, що СНІД (синдром набутого імунодефіциту) є наслідком потрапляння в організм ВІЛ (вірусу імунодефіциту людини). А вірус цей має жахливі властивості. Потрапляючи в кров’яну клітину, він робить з неї потвору, яка втрачає здатність захисту, розмножує такі самі віруси і знищує усі захисні клітини. Кров нема кому рятувати від мікробів. Внаслідок цієї руйнівної роботи організм стає беззахисним перед найменшою інфекцією. Саме тоді ставлять діагноз: СНІД.
Інкубаційний період переходу від потрапляння в організм ВІЛ до СНІДу може тривати від 2 – 3 тижнів до 9 років. З потраплянням у організм людини ВІЛ у аналізі крові, як правило, фіксується ВІЛ-позитивна реакція. Кожен з нас не має права ігнорувати проблему ВІЛ/СНІДу і вважати, що вона його ніколи не торкнеться. Можливо, знання про достовірні факти вплинуть на зниження ризику захворіти на ВІЛ/СНІД. Тож давайте не будемо нехтувати найдоступніші засоби захисту та поради кваліфікованих спеціалістів. Цінуймо життя! |  Поширеність ВІЛ-інфекціїпо регіонах України (за даними офіційної реєстрації) [на 100 тисяч населення] дані на 01.01.2012 р. Показник по Україні – 264,3 Показник по м. Київ – 295,2 Показник по м. Севастополь – 431,5
|
